Назад в Майбутнє Не в тому суть

Не в тому суть, не в тому суть,;
Що ніч зависла у вікні.
А в тім, що стали ми чужі;
Різні серця, як день і ніч.
Це не любов, а тінь журби,;
Це біль прощання без доби.
Як пізня осінь без тепла,;
Де згасла мрія, що жила.
На гілці намисто з плодів,;
Осінній сум в душі засів.
Ти іншу вже тримаєш там,;
А я мовчу новим вітрам.
Я не прошу: «Вернись назад»,;
Між нами тиша й листопад.
Моя душа вже не болить,;
Та тінь того дня не згасає;
Не в тому суть, не в тому суть,;
Що ніч зависла у вікні.
А в тім, що стали ми чужі;
Різні серця, як день і ніч.
Це не любов, а тінь журби,;
Це біль прощання без доби.
Як пізня осінь без тепла,;
Де згасла мрія, що жила.
Не в тому суть, не в тому суть,;
Що ніч зависла у вікні.
А в тім, що стали ми чужі;
Різні серця, як день і ніч.
Це не любов, а тінь журби,;
Це біль прощання без доби.
Як пізня осінь без тепла,;
Де згасла мрія, що жила.