Tina Petriv Берег любові

А ми на березі любові залишились;
В першому подиху осені;
Рідні такі і чому чужі;
В тому останньому погляді!
А ми на березі любові залишились;
В першому подиху осені;
Рідні такі ті дві душі;
В тому останньому погляді;
Думаєш я б змогла, думаєш ти би зміг;
А очі не вміють мовчати, не можуть ховати;
І це наш спільний гріх;
І тепер наші ночі як сповідь;
Та почує її лиш сірий дощ;
Ти в минулому мій а я твоя;
І знову там тримає щось;
А ми на березі любові залишились;
В першому подиху осені;
Рідні такі і чому чужі;
В тому останньому погляді!
А ми на березі любові залишились;
В першому подиху осені;
Рідні такі ті дві душі;
В тому останньому погляді!