Наталія Бучинська, Жанна Лтавська За Жіночу дружбу

Ти, подружка моя, не плач і за все його пробач.
Нехай іде своєю дорогою я стану твоїм плечем.
Коли душа твоя пече і розриває серце на порівну.
За чорним буде біле, за літом - зима там, де дощі, там буде сонце.
Вип'єм з тобою, подружка, вина за жіночу дружбу до дна! До дна.
Ти, подружка моя, не плач він - лише життя глядач.
Він аплодував фальшиво сіяй поглядом своїх очей.
Під блиском зоряних ночей живи життя своє красиво.