The Alibi Sisters & Логай Табу

Перегорни, ніби сторінку наша любов спогад лише;
Далі звикай, що моє серце не з тобою вже;
Я тільки звук, хіба не чуєш я не твоя, більше не тут;
Я ніби тінь, тихо зникаю просто далі йду;
Може я знов десь помиляюсь може колись в цьому розкаюсь;
Та все одно, знай, відпускаю навіки тебе;
Забудь ти мене забудь;
Я твоє табу час назад не поверну;
Пробач ти пробач мені;
Але ми самі розірвали цю струну;
Не буде крику тут, не буде плачу лишилась в нас лише одна остання вдячність;
Ти вчила в людях бачити добро і я навчився вела крізь вітер і вогонь, і коли губився;
Коли я падав від зневіри, - ти підіймала як раненого звіра діставала із капкана;
Ти хочеш, щоби я забув, що мав цю милість торкався губ твоїх, вдихав любові щирість;
Щоб відлетіли з пам'яті хвилина за хвилиною де мав можливість звати тебе своєю милою;
Тебе життя мені набило, мов тату на тілі скоріше море в інший бік запустить свої хвилі;
Чим видалю тебе із себе, й все, що пережили та знай, що відпускаю, бо немає вороття;
Але мій світ завжди звучатиме твоїм ім'ям забудь;
Ти мене забудь я твоє табу;
Час назад не поверну пробач;
Ти пробач мені але ми самі;
Розірвали цю струну !